Mobirise Website Generator

Ми всі українці 

Мета. Адаптувати дітей-переселенців та їх родини в середовищі приймаючих громад. Формувати в учнів почуття довіри та уміння брати на себе відповідальність за інших людей та за свої дії, сприяти усвідомленню учасниками важливості конструктивного спілкування, вміння чути один одного, взаєморозуміння.

Форма та методи: виховний захід, обговорення.

Матеріали: необхідно підібрати комфортне приміщення.

Оріентовний час: серія 2-годинних заходів.

Вступна частина.

Учитель розповідає:   

Останнім часом дуже часто можна чути, як українців, які змушені були змінити місце проживання внаслідок чи то анексії Криму чи військовим діям на Донбасі, називають біженцями. Чи є вони біженцями? 

 «Біженець – це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань» (Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»).
Отже, ці особи відносяться до категорії внутрішньо переміщених осіб, або ще вимушених внутрішніх мігрантів. Тому діти-переселенці – це діти, які потрапили в складні життєві обставини.

Основна частина

Учитель пропонує класу організувати та провести серію заходів: зустрічей, діалогів, творчих / культурних вечорів, чаювань - у форматі «живих історій», на які запросити дітей-переселенців, а також відомих мешканців міста/населеного пункту: спортсменів, письменників, громадських діячів тощо. Основною ідеєю таких заходів має стати адаптація дітей-переселенців у новому середовищі: їх глибше знайомство з культурою і традиціями регіону, в якому вони опинилися, пошук спільних інтересів, створення нових зв’язків та зацікавлень, залучення підлітків  та їх родин до активної участі у житті приймаючої громади.

Крок 1. Вибрати і підготувати приміщення. Це може бути шкільна, бібліотека, клуб або спонсорське кафе. 

Крок 2. Запросити учнів-переселенців школи/громади (вивісити оголошення, підготувати й роздати флаєри, через соцмережі) і проінформувати про дату і час заходу. Запросити гостя/гостей заходу.

Крок 3. Розмова з гостем/гостями. 

- Виступ гостя. Обговорення теми виступу

- Обмін думками з приводу історії, проблем і майбутнього громади, регіону; зачепити тему правил співжиття, традицій, вірувань, які притаманні даній місцевості.    

- Діти-переселенці розповідають про свою «малу» Батьківщину, де вони народилися і виросли, про своє щоденне життя у новій громаді. 

- Дискусія стосовно проблем, з якими стикаються вимушені переселенці. 

Заключна частина. 

Ми всі українці. Та у кожного регіону своя індивідуальність. І її слід знати та берегти. Тоді і відбудеться успішна адаптація дітей-переселенців та їх рідних в соціум приймаючих громад. Коли люди, які опинились між миром і війною, довірятимуть і почуватимуться безпечно, вони стануть ще однією барвою в строкатому багатоголоссі української спільноти.